COBOL
Парадигма	Процедурне програмування, Об'єктно-орієнтоване програмування
Дата появи	1959
Творці	Грейс Гоппер, Вільям Селден, Гертруда Терні, Говард Бромберг, Говард Дісконт, Вернон Ривс
Розробник	ISO, CODASYL і Американський національний інститут стандартів
Останній реліз	ISO/IEC 1989:2023 (2023)[1]
Система типізації	сильна, статична
Основні реалізації	OpenCOBOL, Micro Focus International
Діалекти	HP3000 COBOL/II, COBOL/2, IBM OS/VS COBOL, IBM COBOL/II, IBM COBOL SAA, IBM Enterprise COBOL, IBM COBOL/400, IBM ILE COBOL, Unix COBOL X/Open, Micro Focus COBOL, Microsoft COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL-85, DOSVS COBOL, UNIVAC COBOL, Realia COBOL, Fujitsu COBOL, ICL COBOL, ACUCOBOL-GT, COBOL-IT, DEC COBOL-10, DEC VAX COBOL, Wang VS COBOL, Visual COBOL, Tandem (NonStop) COBOL85, Tandem (NonStop) SCOBOL (a COBOL74 variant for creating screens on text-based terminals)
Під впливом від	FLOW-MATIC, COMTRAN, FACT
Вплинула на	PL/I, CobolScript, ABAP
Звичайні розширення файлів	.cbl, .cob або .cpy
Медіафайли у Вікісховищі

Кобол (COBOL, COmmon Business Oriented Language) — компільована мова програмування високого рівня, використовується в економічній галузі і для розв'язання бізнес-задач, створена на початку 1960-х років. Синтаксис Коболу дозволяє писати програми, текст яких близький до живої англійської мови, тому до програм на Коболі немає потреби додавати коментарі; тобто вони є самодокументованими. Кобол дозволяє ефективно працювати з великими об'ємами даних, він насичений різноманітними можливостями їхнього пошуку, розподілення та сортування; складність структур даних, які можливо описати засобами Коболу, практично необмежена. На Коболі розробляються великі та дуже великі проєкти, що складаються з мільйонів рядків початкового коду.

        IDENTIFICATION DIVISION.
          PROGRAM-ID. HELLO-WORLD.
       *
        ENVIRONMENT DIVISION.
       *
        DATA DIVISION.
       *
        PROCEDURE DIVISION.
        PARA-1.
	  DISPLAY "Hello, world.".
       *
             EXIT PROGRAM.
          END PROGRAM HELLO-WORLD.

Головним розробником цієї мови була Ґрейс Гоппер, яка поклала в основу Коболу ідеї мови FLOW-MATIC (у розробці компілятора якої вона брала участь).

• У 1959 році пройшла конференція CODASYL (Conference on Data System Languages) темою якої було створення єдиної мови для реалізації ділових задач. У цьому ж році з'явились перші специфікації мови Кобол.
• У 1962 році був прийнятий перший міжнародний стандарт Кобола.
• Специфікації Коболу приймалися у 1960, 1985, 2002 роках.

На даний час^[коли?] мова продовжує використовуватися й розвиватися, до неї додаються нові концепції (наприклад об'єктно-орієнтоване програмування), підтримка нових технологій (XML, SOAP), розробляються нові компілятори.

Програми на COBOL уряди і підприємства використовують повсюдно на різноманітних операційних системах z/OS, VME, Unix, OpenVMS і Windows. 1997-го року Gartner Group звітувала, що 80% підприємств світу використовують програми на COBOL з більш ніж 200 мільярдами рядків написаного коду і ще 5 мільярдів рядків коду пишеться щорічно.^[2]

У 2006 і 2012 огляди Computerworld виявили, що більш ніж 60% організацій використовують COBOL (більш ніж C++ і Visual Basic .NET), і що для половини з них, COBOL використовувався для більшості їхнього внутрішнього програмного забезпечення.^[3][4] 36% управлінців сказали, що вони планували міграцію з COBOL і 25% сказали, що вони хотіли б, якби це було дешевше. Хоча, деякі підприємства мігрували свої системи з дорогих мейнфреймів на дешевші, новіші системи, при цьому продовжуючи використовувати COBOL.^[3]

• COBOL resources
• The COBOL center
• COBOL User Groups (COBUG)

Це незавершена стаття про мови програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.